- коління
- -я, с.Дія за знач. колоти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
коління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
колінопреклоніння — іменник середнього роду уроч., книжн … Орфографічний словник української мови
коліно — а, с. 1) Суглоб, що з єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги. •• Колі/но бігуна/ мед. стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками. || Частина одягу, що прикриває це місце ноги. **… … Український тлумачний словник
колінопреклоніння — Літургійний жест стояння на колінах, ставання на коліна … Словник церковно-обрядової термінології
колінопреклоніння — я, с., уроч., заст. 1) Стояння на колінах. 2) перен. Покірне схиляння перед ким , чим небудь … Український тлумачний словник
коліматор — а, ч. 1) В оптиці – пристрій для створення пучка паралельних променів. 2) Невелика зорова труба, у фокусі якої є хрестоподібно натягнуті нитки або світла точка. 3) В радіологічних приладах – пристрій, за допомогою якого відділяють певну частину… … Український тлумачний словник
колєндра — ри, ж. Св. Рослина з родини зонтичних; насіння служить як приправа до м яса, до печива … Словник лемківскої говірки
точіння — I я, с. Дія за знач. точити I 2). II я, с. 1) Дія за знач. точити III, точитися III. 2) Тривале друге коліно пісні токуючого глухаря … Український тлумачний словник
покоління — (люди близького віку, що живуть в один час, зазв. пов язані спільною діяльністю, інтересами тощо), поріддя, ґенерація; коліно (у родоводі) … Словник синонімів української мови
колотя — тя, с. Ол. Колення, коління … Словник лемківскої говірки